Пам’ять... Вона
нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих
речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній
сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові
подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей,
кінофільмів, творів художньої літератури. Багато, як українських, так і митців
слова всього світу присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко,
Олександр Довженко, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко
та багато інших.
73 роки.
Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита,
приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона
живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і
переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв із сторінок книг; її
мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину
поколінням.
Ми йдемо до могильних
плит, щоб віддати данину вдячності, проголосити клятву вірності, вклонитися
низько подвигу старшого покоління. Ось і сьогодні, 27 жовтня, бібліотекар
Нововодянської сільської бібліотеки, директор будинку культури разом з учнями
нашої школи здійснили покладання квітів на братську могилу загиблих воїнів.
Немає коментарів:
Дописати коментар