У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітерець приносить до нас свято - День матері. Свято матері - свято любові. Воно схоже на ніжну травневу квітку, від якої не хочеться відводити очей. Свято прийшло до нас із забуття, переживши нещадні заборони, й повертає нас душею до давніх традицій, щоб ми вміли проносити крізь усе життя шану до матері.
Свято матері з'явилося в Америці. Вперше його відсвяткували у Філадельфії 10 травня 1908 року з ініціативи американки Анни Джар- віс на знак пошани й любові до її передчасно померлої неньки.
Згодом це свято перейняли жінки Європи, а в 1929 році його вперше відсвяткували на Галичині з ініціативи Союзу українок.
Потім свято заборонили. І ось його знову відроджено. А разом із ним наші серця багатшають теплом і лагідним, як сонечко, словом «мама». І нині в Україні широко відзначається це свято: влаштовуються виставки, вечори поезії, концерти, конкурси та святкові забави.
Мамо, матінко, матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найдобріша, наймиліша. Вона завжди подумки супроводжує своїх дітей у їхніх далеких життєвих мандрах, її материнська ласка зігріває нас усюди.
Жінці на роду написано - бути матір'ю, сповідувати материнство, продовжувати свій рід і родовід. Це найвище призначення життя. Заради цього і варто жити на землі, долаючи всі труднощі та негаразди.
В бібліотеці з
нагоди свята Дня Матері та Міжнародного дня сім’ї
представлено тематичний перегляд “Найрідніша
людина у світі»
Немає коментарів:
Дописати коментар