ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ...

Вишита колоссям і калиною, 
Вигойдана співом солов'я,
Звешся величаво - Україною, 
Земле зачарована моя. 

 Україна… В одному цьому слові  й для нас і навіть для чужинців бринить музика смутку і жалю…

  Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними піснями…

  Але 24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Акт незалежності України та створення самостійної держави – України.

 Сьогодні Україна 27-й раз святкує свою незалежність. З цієї нагоди в Нововодянській сільській бібліотеці представлена  виставка – композиція «Україною звемо рідний край, де живемо», та проведено літературну годину  «Любіть Україну» . Під час заходу лунали пісні та вірші про Україну. Діти та дорослі були вдягнені  у вишиті сорочки, та національні костюми.

Синьо-жовтий прапор маєм
Синє небо, жовте жито.
Прапор свій оберігаєм
Він святиня.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині
Ми навіки є народом
Українським в Україні!

    Державний прапор - одна з офіційних емблем держави, яка символізує її суверенітет. Український державний прапор являє собою синьо-жовте прямокутне полотнище з двох рівних за шириною, горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. 
   Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно: це кольори сонця, Верховного божества наших предків, та води – основних життєдайних сил і символів української міфології, це і чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку, це золотий вогонь свічок на вінках, що пливуть синіми водами рік на свято Івана Купала, фрески Софійського та Михайлівського соборів у Києві. Однак головна ідея синьо-жовтого – це велика гармонія космосу, сонця, води та всього, що на землі сущого. 

  В Нововодянській сільській бібліотеці для користувачів представлено календарний перегляд «23 серпня День Державного прапора України»

Чарівний, серцю милий край.

  Україна! Рідний край! Золота, чарівна сторона. Земля рястом уквітчана, закосичена барвінком. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

   З давніх давен линули по світу слова про Україну, про її щирий, веселий і працьовитий народ, « про лани широкополі, і Дніпро і кручі…».

    В Нововодянській сільській бібліотеці для користувачів дітей проведено краєзнавчу годину  « Чарівний, серцю рідний край». Біля краєзнавчого куточку « Хай квітне у щасті рідний край», в якому зібрані матеріали з історії Донецької області , Добропільського району та історії Нововодянської сільської ради бібліотекар розповіла про українські обереги, такі як калина, верба, українська пісня, вишиванка та батьківська хата. Також у запису прослухали пісні про кожен з оберегів. Згадали прислів’я та приказки пов’язані з нашими оберегами. 

   Для кожної людини є святою земля, де вона зробила перші кроки, вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, а потім народну пісню, пішла стежкою до школи. Ці почуття вічні, святі, бо людина не має права бути безбатченком, а завжди повинна пам’ятати батьківську хату, з якої пішла у життя, свій рідний дім, свою маленьку батьківщину, яку вона взяла у своє серце. Ці почуття вічні й святі.