Хто не чув про
чарівну квітку папороті, що на одну лише мить розпускає свої ясно-червоні
пелюстки в ніч на Івана Купала? І кому хоча б раз у житті не мріялося натрапити
на неї всупереч усім твердженням ботаніків, що квітки у папороті немає і бути
не може? Адже господар квітки стане щасливий на все життя, навчиться розуміти
мову тварин, птахів і рослин, йому відкриються заховані в землі скарби, він
може ставати невидимим, відвертати градову хмару, над ним не матиме влади
нечиста сила. Квітку папороті важко знайти, а ще важче зірвати й утримати при
собі, бо відьми і чорти не менш завзято полюють на неї. 
Знайшовши квітку, слід тричі обійти її,
відступаючи назад і шепочучи слова молитви навпаки, тільки після цього зірвати
квітку і якомога швидше бігти додому…
Скільки прадавніх
вірувань затьмарилось у плині часу – хто знає? Проте купальські обряди та пісні
й досі не втрачені.
В Нововодянській сільській бібліотеці для користувачів представлено тематичний
перегляд «На Івана Купала нічка мала»,
на якому можна познайомитися з історією свята, його обрядами та купальськими
піснями.
Немає коментарів:
Дописати коментар