суботу, 23 січня 2021 р.

Моя Соборна Україна

 


У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності, наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

  Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель. Так розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини. Тут, на відміну від східних земель, українці мали ряд політичних свобод і всебічно розвивали культурне та громадсько-політичне життя.

  І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Ранок. 22 січня. Площа біля Софіївського собору повністю заповнена людьми. Вхід з Володимирської вулиці прикрашала тріумфальна арка з гербами історичних земель України. Під звуки оркестру крокували військові підрозділи. Урочистості розпочав заступник Президента ЗУНР Лев Бачинський, який нагадав про традицію "одного нерозривного тіла" від Володимира Великого до "великих гетьманів". Держсекретар оголосив вірчу грамоту Президії української національної ради й передав її голові директорії, який привітав галицьких делегатів, наголосивши на непересічному значенні Акту Соборності. Представник директорії Федір Швець виголосив великі слова: "Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України - Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна - в одну велику Україну…


  Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя українського народу".

  Саме до Дня Соборності України в Нововодянській бібліотеці експоновано календарний перегляд « День Соборності України».





Немає коментарів:

Дописати коментар